Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [0]
Проповіді [67]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 43
Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Церква святого Василія Великого
і блаженного Олексія Зарицького (м.Львів)
Неділя, 2018-10-21, 5:41 AM
Вітаю Вас Гість | RSS
 
 Каталог статей
Головна » Статті » Проповіді

21-ша неділя по П’ятидесятниці

о. Мар’ян Ільницький

Лк. 8, 5-15

«Вам дано знати тайни Божого Царства» (Лк. 8,10)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі брати та сестри, Господь Бог відкриває нам тайни Божого Царства бо любить нас. Нам залишається прийняти цю правду, пропустити її через своє серце, щоб Боже слово стало дієвим у нашому житті. Зрозумілим є, що зерно – це слово Бога до людини. Чи ми приймаємо Боже слово, чи живемо ним? Чи слухаємо вухами свого серця?

Образ зерна у Євангелії – це ще і символ Царства Божого, котре або росте в наших серцях і дає плід, або гине та призводить нас до смерті. Бо Царство Боже є тут і тепер, з моменту нашого зачаття. Нам залишається лише жити ним або вмирати у наших гріхах. Людина відрізняється від інших створінь тим, що носить у собі образ та подобу Божу. Свобідна воля (свобода вибору) людини реалізовується тоді, коли розум допомагає вибрати добро як ціль життя. Для християнина цим абсолютним добром завжди має виступати Бог.

Бог поважає нас і наш вибір який робимо у житті, тому часто чекає роками поки ми усвідомимо наскільки великий дар носимо в собі та наскільки потребуємо Його як свого Спасителя. У випадку із народами ці очікування можуть бути сторіччями. Бог допомагає щоб зерно правди, віри, надії та любові проросло у нашій свобідній волі, щоб ми самі прагнули жити згідно Його Заповідей. Свобода вибору – це не лише дар людині від Бога, це – відповідальність яку несе людина у кожному із кроків. Скільки разів вже ми втрачали свободу через те, що самі знов і знов бажали єгипетського м'яса, вибирали життя у грісі, а не Божу любов і милосердя, тобто прощення.

Раб отримує рабство лише тоді, коли веде себе як раб, а ми стаємо рабами гріха, диявола тоді, коли не віддаємося у руки Божі, не каємося, не довіряємо свого життя своєму Творцеві.

Вільна людина кожний крок свого життя, розум та свобідну волю, спрямовує до вибору святості, бути подібним до Бога. А це потребує наших зусиль та праці – жертовності. Як зерно мусить умерти щоб принести плід, так і ми повинні заради іншої особи, чи то Бога чи ближнього, віддати своє життя на жертовник всепалення, на жертовник самопожертви. Тільки тоді буде плід, щасливе життя з Богом, котрий полягатиме у терпіні (пор. Лк. 8, 15).

Категорія: Проповіді | Додав: olehmamchuck (2014-11-03)
Переглядів: 233 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz