Проповідь на 15 Неділю по Зісланні Святого Духа

Мт. 22:35-46

Слава Ісусу Христу! «Що ви думаєте про Христа? Чий він син?» (Мт. 22:42) Дорогі у Христі брати і сестри, такими словами звертається у сьогоднішньому Євангелії Христос до фарисеїв. Фарисеї ж всілякими способами стараються заплутати Ісуса і підловити на якійсь похибці у висловлюваннях. Ісус у своїй Божественній мудрості знав їхні серця і викривав цю підступність. Фарисеї так і не помітили Мудрості, якою був сам Спаситель, бо засудили і вбили Його.

Христос і сьогодні питає нас з вами: «Ким я є для тебе? Яке місце займає моя наука у твоєму житті?»

Чи ми своїми словами, обмовами, брехнею не засуджуємо щоденно невинних? Ми вішаємо ярлики на людей. Той злодій, той бандит, а той грішник. Ми іноді навіть не допускаємо собі думки, що людина може змінитися. Світло, яке горить у ній вона може віднайти. Розчистити бруд свого серця Сповіддю і проханням прощення у Бога.

Лише людина може сказати: «Він пропащий грішник!» Бог натомість чекає на навернення кожного, бо Його любов прощає все тому, хто про це просить.

Як ми чули в сьогоднішньому Євангелії законовчитель запитав Ісуса, яка є найбільша заповідь. Спаситель говорить йому про дві заповіді любові. Любити Бога всім серцем своїм, думками, силою, а ближнього як себе самого. Саме ці дві заповіді поміщають у собі всі заповіді Божі, або просто сказати - любов заміняє все! Святий Августин казав: «Люби і роби, що хочеш». Ця Любов не така, як пропонує світ, тобто любов до себе. Божа любов це любов також до ворогів, кривдників, грішників. Любов, яка прощає, яка терпить, чекає навернення. Саме цю Божу любов і приклад цієї любові показав нам Ісус Христос. З любові до людей Він прийняв пониження, знущання і смерть на хресті. Він зробив це не з безвиході, а через вільну волю і свідоме бажання, щоб ми жили.

Цю любов побачили ті, яких ми сьогодні називаємо святими. Були вони такими, як ми з вами – недосконалими людьми, але побачивши любов Христа, захотіли її прийняти і жити нею. Тому вони не боялися свідчити про Христа, йшли на жорстокі тортури і муки. Такі ж свідчення в тюрмах і концтаборах дали наші греко - католицькі новомученики. Наприклад, блаженний о. Зенон Ковалик був замучений в тюрмі, за те що називав себе греко-католиком і вчив любові Христа. Його цвяхами прибили до стіни!

А що сьогодні? Сьогодні Христос питає тебе і мене, дорогий брате, сестро: «Ким я є для Тебе?». Амінь. Слава Ісусу Христу!