Цікаво зауважити, що євангелист Матей зазначає кількість поколінь, починаючи від Авраама. Від Авраама до Давида – 14, від Давида до вавилонського переселення – 14 поколінь і від переселення до Ісуса – 14. Якщо ж ми поглянемо у родовід написаний євангелистом Лукою, то одразу помітимо відмінність у кількості поколінь. Євангелист Лука починає родовід від Адама і до Авраама налічує 21 покоління, від Авраама до Давида - 14 поколінь і від полону до Ісуса - 21 покоління. Числа 14 і 21, які зустрічаємо в обох євангелистів є кратні 7. У такий спосіб євангелисти Матей і Лука ділять покоління по сімках, а разом з тим не прагнуть передати історичний документ, натомість вкладають у ці імена і цифри певну символіку і богословське значення. Число сім символізує повноту. Імена записані євангелистами ставлять перед нами різних людей. Не завжди гідних у своєму достоїнстві бути предками Спасителя. Євангелисти згадують про жінок деякі з яких відзначались праведністю і навіть не будучи юдейками прийняли віру в єдиного Бога, а інші натомість були грішницями. У такий спосіб автори Євангелія хотіли показати, що Син Божий приходить зі спасінням і Божою любов’ю до цілого впалого людства.

Кожен з цих людей творив історію спасіння. Кожне ім’я, яке знане Богові, можна віднести до якоїсь дії, вибору людини, який вплинув на хід історії всього людства. Тому нам з вами ці імена засвідчують, що людина своїм життям творить історію. Добру чи погану залежить від особи, з Богом чи проти Нього також залежить від вибору людини. Напевно Понтій Пилат, Ірод чи Юда ніколи не задумувалися, що про них знатимуть і через дві тисячі років, але знатимуть з негативної точки зору. Також Авраам, Давид і Соломон можливо не задумувались, що приклад їхнього життя і співдії з Божою волею аналізуватимуться майбутніми поколіннями.

Ми з вами також творимо історію! Історію свого життя, своєї родини, своєї держави. В історії людина може відзначитися, а може і лягти чорною плямою на її сторінки. Знання минулої історії допомагає людині уникати помилок у майбутньому. Якщо людина уважна і спостережлива, то може помітити і проаналізувати, яку історію вона творить своїм життям. Куди я йду і з ким?

Приклад Пресвятої Богородиці є для нас зразком відкривання свого життя на дію Бога. Погоджуючись на заклик ангела і приймаючи покликання Боже, Марія дарує світові Спасителя. Вона дозволяє Богові чинити через неї план спасіння всього людства.

Кожен з нас може дозволити Богові доторкнутися до себе і перемінити у благодаті, любові, жертовності. Можливо моя поведінка у сім’ї, творить приклад і закладає фундаментальні цінності, які будуть у майбутнього державного діяча, відомого письменника, Патріарха нашої Церкви. Можливо цей приклад передасться і через декілька поколінь і мене, як дідуся чи бабусю будуть згадувати, як людину побожну, справедливу, людяну.

Тому в передсвятті Різдва Христового відкриваймо наші серця на прихід Божого Сина, щоб його народження перемінило нас і принесло радість, мир і спокій у наші сім’ї, родини і державу.

Слава Ісусу Христу!

о. Павло Заболітний