У Святий і Великий Понеділок пам’ять творим блаженного Йосифа
Прекрасного, і засохлої смоківниці оскільки звідси починаються святі страсті
Господа нашого Ісуса Христа: Йосиф же образ Його найперше приймає. Цей бо син останній
був патріарха Якова, від Рахілі йому народжений, від своїх же братів позавидуваний
через у сні виденння. Найперше бо у викопаний рів скинений і батько його від дітей
побачивши закривавлену ризу був обманений, що від звіра з’їджений був
Йосиф. Також за тридцять срібняків проданий був ізмаїльтянином, так найперше продають
його Пентефрію, начальнику скопців царя Єгипетського фараона. Непоміркованій дружині
його беззаконня виконати не забажав та ціломудрений юнак, ризу свою залишив і
втік: вона ж господарю його оббріхує,і окови у темниці отримує Йосиф. Пізніше
роз’яснює царю сни, і... Читати далі »
Сьогоднішня неділя присвячена події торжественного
в’їзду Ісуса до Єрусалиму. Починає свою ходу Спаситель з Витаніії , місця де
воскрешений був Лазар. Витанія в перекладі означає дім послуху. Саме з послуху
до Отця завершується місія Ісуса.
Христос вибирає осля для цієї подорожі і на нього ще
ніхто не сідав. На відміну від коня він більш виносливий , не потребує багато
їжіі пиття. Копита ці
... Читати далі »
Приближувався час Христового важкого терпіння. Одного разу,
коли Спаситель прямував у Єрусалим, він простував першим, як провідник, голова
невеликої спільноти. Апостоли дивувалися й страхалися від його дуже спокійної
правдивої розмови, у якій він повідомляв, що має багато терпіти, бути
пониженим, висміяним та катованим, потім розіп’ятим на хресті й померти, але
цим актом не закінчиться його туземне життя – він воскресне. Господь заповідав
своїм учням, що він переможе смерть тріумфальним воскресінням. Звичайно, що
вони не відали про воскресіння, бо таке траплялося давно (пор. 2Цар. 4,34-36),
тим більше, що ніхто своєю силою не вставав із мертвих, а він наголошував їм,
що сам встане з мертвих. Надзвичайно трудно збагнути, щоб такий успішний
проповідник й чудотворець, людина великого авторитету, яка багатьох оздоровляла
й лікувала, кормила в чудесний спосіб та воскрешала інших із мертвих, не міг
собі порадити
... Читати далі »
У п'яту неділю Великого посту, 21 квітня, Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський,відвідав з пастирським візитом нашепарафію Святого Василія Великого.Архиєрей очолив Божественну Літургію , виголосив проповідь.
У своєму слові владика Ігор закликав іти дорогою Христа: терпіння й служіння, не розпорошуючись на примарну людську славу. За словами Митрополита, це б перемінило світ. «Ось, людська неміч: не служити, лише вказувати та виявляти невдоволення іншими. Світ би дуже змінився, коли б слов
... Читати далі »
Дорогі браття та сестри, ось ми приступили до четвертої неділі Великого посту. Духовна боротьба у житті практикуючих християн продовжується. Тому, Христова Церква підбадьорюючи та спомагаючи на духовній дорозі, подає сьогоднішнє Євангелія як добрий корм для духовного життя. Сам Христос нас навчає зросту у нашій вірі, молитві, що дозволить гідно сповнити час посту та п
... Читати далі »
Проповідь на Хрестопоклонну неділю і свято Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
(Лк. 1:24-38; Мр. 8:34-9:1)
Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри. В євангельському уривку на хрестопоклонну неділю ми чуємо слова Спасителя, який говорить, що той хто хоче йти за Ним, повинен зректися самого себе і взяти свій хрест. Не прості ці слова. Не прості у розумінні і не прості у сповненні.
Ісусу ніколи не обманював людей. Він не обіцяв легкого життя, не обіцяв слави і спокою для своїх послідовників. Проте Ісус також ніколи не казав робити того, чого сам не виконав. Спаситель першим взяв важкий хрест і нам показав, як потрібно нести хрести терпінь. Хрест в часи Ісуса був знаком висміювання і ганьби. На хрестах розпинали найбільших злочинців. Тому для учнів, які слухали Учителя, слово про хрест було дивним і страшним. Лише згодом вони зрозуміли це сло
... Читати далі »
Священики повинні бути пастирями серед людей. Проповідь Папи Франциска під час Святої Меси з посвяченням мира (28 березня 2013)
Відновити в собі Духа святості, знайти шлях до всіх людей, зокрема до убогих, в’язнів та хворих, піклуватись вірними, бути справжніми пастирями серед людей – з такими закликами звернувся Папа Франциск до кардиналів, єпископів і священиків вранці 28 лютого 2013 р., під час відправи урочистої Святої Меси в базиліці Святого Петра у Ватикані.
У цей день за григоріянським календарем Церква відзначає Великий Четвер, спогадуючи встановлення Святих Тайн Священства та Євхаристії. Під час Служби Божої єпископи посвячують святе миро, призначене для уділення Святих Тайн Хрищення, Миропомазання та Оливопомазання. У богослуженні, яке очолював Святіший Отець, співслужили кардинали, єпископи та священики, як дієцезальні, так і ченці, що виконують своє душпастирське служіння в Римі. Ця
... Читати далі »
Дорогенькі
діти,сьогодні ми дочекались 2 неділі
великого посту. У євангепії ми почули про чоловіка розслабленого, якому Ісус
очистив гріхи і вилікував. Перші слова звертають нашу увагу на те, що Христос
вертається в Капернаум і ця чутка доходить до розслабленого. Він бажає вирушити
в дорогу, а у цьому допоможуть четверо людей. (Мк 2 3)Ми також, діти, подорожуємо у часі посту, але не до Капернаума, а до найбільшого
християнського свята що зветься Великдень.А тепер запитаймо одне одного, що нам
необхідно, щоб наша дорога не була такою важкою і виснажливою?
Мабуть найперше для
неї ми б скористались картою, щоб
знати відстань до н
... Читати далі »
Світ непередбачуваний, особливий, цікавий і бурхливий, в якому все і всі належать Богу, так як Він Творець! Таким його захотів створити Господь для кожного з нас зокрема. Господь бажав влаштувати все так, щоб ми могли черпати щось нове для себе із зовнішнього світу, слідкувати за обертами навколишнього середовища і його змін.
Але, чи ми колись задумувались над даремністю проведення часу у звичній щоденній метушні без жодного натяку на пошуки спокою і тиші для своєї душі?! Не думаю, що Господь радіє з марнотратства нашого дорогоцінного часу, який ми з певністю можемо і мусимо віддавати Богу. Кожний новий день – це новий дарунок від Бога, бо ж ти відкрив очі після нічного сну, підвівся з постелі, оглядаєшся довкола і бачиш світло, прислухаєшся і чуєш звуки, голоси,спів…І все це принесли тобі ангели з веління Божого! Так, Господь з радістю дає тобі кожний живий ковток нового дня, закликаючи до розмови з Ним, бодай короткої молитви, глибоког
... Читати далі »
