о. Мар’ян Ільницький

Лк. 5, 1-11

«Не бійся!

Віднині людей будеш ловити.» Лк. 5, 10

Дорогі браття та сестри у Христі! У сьогоднішньому Євангелії чули, як народ юрмився біля Христа, в тому числі і майбутні апостоли: Симон-Петро, Яків та Іван сини Заведея. Хоча, останні із названих опинилися немовби випадково, бо полоскали сіті після нічної риболовлі, коли Ісус навчав народ словом Божим.

Як часто наше життя стає подібним до цієї ситуації, ми тиснемося, юрмимося біля Спасителя, тобто приходячи до Церкви на молитву, чи то приватну, чи спільну – Божественну Літургію. Одні приходять: бо живуть Богом і хочуть побачити Христа – приступити до Святого Причастя та почути Його науку-проповіді, інші як їм здається прийшли випадково, або тільки виконати якийсь з обов’язків… Але ми забуваємо, що у Бога випадковостей не буває, а також Він хоче щоб усі люди спаслися та прийшли до пізнання Істини. Але наша спільність усіх в тому, що слухаємо слово Боже, чи то молитви, чи то проповіді. Це слово Боже завжди є діяльним у житті людини, але воно, як зерно, проростає по різному – у когось скоріше, а у когось пізніше.

Кожна людина трудиться та докладає зусиль щоб досягнути певного успіху у житті, мати за що жити та є фахівцем своєї справи-праці. Так і рибалки Петро, Яків та Іван і усі хто були з ними. Вони цілу ніч трудилися, але безрезультатно. Але Христос просить ще раз відплисти на глибінь та закинути сіті на ловитву риби. Петро не послухав би такої поради від когось іншого, але від Господа він приймає пораду. Але чому він слухає, чому виконує прохання? Усе через вислухану проповідь, через силу слів сказаних Ісусом Христом, слово стає діяльним у житті Петра. Окрім цього, це видно по розмові, бо Петро називає Ісуса – Наставником! Виконавши Ісусове прохання, рибалки, наповнили свої човни рибою, що аж почали потопати.

Той, хто покладається на Господа та слухає Його слова, ніколи не осоромиться, а буде винагороджений сторицею. Виходячи з Церкви після молитви, ми повинні все життя наше віддати Господеві, довіритись Йому, виконати Його слово. Симон-Петро виконав прохання Христа, зловив велику силу риби та жах огорнув його і тих що були з ним (пор. Лк. 5, 7-10). Жах котрий привів до усвідомлення своєї залежності від Бога та своєї гріховності. Ось тільки тоді до людини-християнина приходить розуміння переміни свого життя, котре вже тепер має бути спрямоване до Бога та разом з Богом.

Рибалки відповіли на заклик Христа, вони «кинули все і пішли за Ним» Лк. 5, 11. Це означає, що ми маємо стати апостолами у сьогоднішньому часі, подавати добрий приклад для інших котрі є довкола нас. Бути добрим християнином, виконавцем Божого слова, довіритися Богові, щоб себе та інших привести до пізнання Істини. «Не бійся! Віднині будеш людей ловити» Лк. 5, 10. Амінь.