Сьогоднішня неділя згадує усіх старозавітніх праведників, починаючи від Адама. Ми не можемо собі зараз уявити  як вони виглядали ,хоч розуміємо, що вони бажали бути поруч з Богом , чи ходили стежками Божими. Адам знав ще те місце входу до раю, але був змушений ходити лише земними стежками, пам’ятаючи голос Божий. Про інших праотців Христос не згадує в негативних висловах. Так навіть вираз «лоно Авраама» у притчі ,згадується щоб ми собі уявили таке місце куди ангели несуть праведника. (Лк 16 :22)З привітністю вживає інший вираз «діти Авраама»  що з каміння може збудити  (Мт 3 : 9) Місто Давида стає місцем де Ісус народжується. А от з Іллєю та Мойсеєм  Спаситель розмовляє у присутності своїх учнів.

Варто мабуть раз до року, а може і частіше  пригадати осіб старого завіту ,оскільки на літургіях ми чуємо лише новозавітні події. А може прирівняти наше життя до хоча би одного з них ? Не всі ми носимо такі імена як вони ,тай не можемо бути впевненими, що проживемо так багато років як вони. А от ходити стежками Божими як вони по землі , завжди потрібно !