(Мт. 19:16-26)
Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри, сьогоднішній
євангельський уривок дає нам для роздумів тему багатства. Один багатий юнак
прийшов до Ісуса з запитанням: «Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?»
(Мт. 19:16) Як бачимо бажання бути з Богом, стати щасливим у Божій любові не
може замінити жодне багатство. Юнак запитує Спасителя: «Що мені робити?» У
відповіді Ісуса бачимо, що Бог хоче від людини все. Юнак, який каже, що додержував
заповіді, не помічає ближніх, які потребують його допомоги. Якщо хтось не
бачить у своєму достатку можливості поділитися з іншими, значить він є рабом
багатства. Багатим є не той хто багато має, а той хто багато дає. Гроші не є
злом у своїй суті, але вони можуть довести людину до тяжких гріхів жадності і
захланності.
Юнак питається по
вічне життя, яким є перебування у Божій любові. Щоб у вічності жити в Божій
любові, потрібно її ще тут на землі пізнати, захотіти любити і бути з Богом.
Божа любов – це любов дарування і допомоги. Людина, яка не бачить біди іншого, та
не любить. Юнак про якого ми сьогодні чули у Євангелії любив речі більше ніж
людей, а себе більше за інших, тому і обернувся спиною до Христа і відійшов
засмучений.
Один багатий
підприємець зазнав великого горя - у нього згоріло все його підприємство.
Ввечері, втомлений прийшовши додому, він сів за стіл і зажурився. До нього
прибігла його маленька донечка і побачивши сум у татових очах запитала: «Тату,
що сталося?». «Я все втратив, все», - відповів батько! «А як же я? Як же мама?
Бог?» - з докором промовила донечка.
Дуже часто, іноді
навіть не помічаючи цього, людина може ставати рабом матеріальних статків. У
декого багатство створює ілюзію начебто чим більше ти маєш грошей, тим ти вільніший
і незалежніший ти є. Людина, яка так мислить стає скованою бажанням збагачення.
Така людина стає егоїстом, бо маючи багато боїться це втратити і хоче
нагромадити ще більше. Достатньо, для такої людини, це завжди трохи більше ніж
є зараз.
Зауважмо, що Ісус не
сказав юнакові, що багатому неможливо ввійти в Царство Боже. Ісус промовив:
«Тяжко». Пригадаймо собі Закхея, який був митарем, але це не завадило йому
прийти до Бога, також Йосип з Ариматеї, як сказано в Святому Письмі був
заможний чоловік. Багатство не є гріх, але воно має у собі небезпеку гріха. Як
я з цим даром поступлю. До багатства потрібно відноситись як до дару: «Бог дав,
Бог забрав» (Йов). Не обов’язково потрібно мати мільйон, щоб стати скупим. З
іншого боку маючи мізерну зарплату можна бути щедрою людиною. За великий дар
потрібно дати великий звіт.
Мати Тереза з Калькути
казала: «Чим вільніше наше серце від земного, тим сильніше ми відчуваємо чужий
біль». Тому вчімося жити у Божій любові, щоб наші вчинки були сповнені цією
любов’ю! Амінь.
о. Павло Заболітний
|