Лк. 10: 25-37

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри, сьогодні ми чули в Євангелії глибоко-духовне внутрішнє питання кожної людини, яке пролунало з уст юнака до Ісуса: «Що мені робити, щоб вічне життя осягнути?» (Лк. 10:25) Таке питання лунає у серцях багатьох людей і сьогодні, бо кожен хто хоче вічного життя з Богом у Царстві Небесному задумується над своєю дорогою до Бога. Як дійти до радості життя з Богом думав і цей юнак?

Бог – це ціль нашого життя, але нажаль багато хто уявляє собі дорогу до цієї цілі помилково легкою. Хтось може думати, що вічність є йому чи їй гарантованою, бо дотримується усіх традицій, святкує всі свята, але духовно не наповнює ці традиції і сама людина духовно не збагачується. Можливо, навіть не бачачи цього, така людина падає вниз у прірву.

Христос говорить у сьогоднішньому Євангелії критерій за яким можна перевірити свій духовний стан. Цим критерієм є любов! Любов до Бога і до ближнього. Приклад любові до ближнього Спаситель наводить в особі милосердного самарянина.

Цікаво, що чоловік який попав розбійникам у руки йде з Єрусалиму до Єрихону. Єрусалим – уособлення Божої присутності, місце де знаходився головний для євреїв храм. Єрихон натомість – уособлення гріха. Образно можна сказати, що і людина, яка віддаляється від Бога є подібною до того чоловіка, який ішов з Єрусалиму. Хто віддаляється від Бога, той потрапляє розбійникам у руки. Розбійниками у духовному житті людини є пристрасті, спокуси і гріхи. Милосердний самарянин є уособленням самого Христа, який нас лікує, піднімає з колін гріха і огортає своєю любов’ю. Заїзд, який приймає подорожніх є символом Церква, яка якраз і служить, навчає та освячує.

Тому в контексті сьогоднішнього Євангелія запитаймо кожен самого себе, якою є наша любов? Якою є моя особиста любов? Де є ціль мого життя? Чи доброю дорогою я йду до цієї цілі? Нехай відчуття Божої любові зігріває наші серця до духовної боротьби і вірності Богові. Амінь.

о. Павло Заболітний