Сьогоднішня недільна євангелія описує подію оздоровлення слуги сотника (Мт 8:5-13). Приклад сотника з позиції Ісуса є прийнятним для нас з бачення віри. «Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі я не найшов такої віри.»(Мт 8:10) Цією вірою сотник міг би поділитись із нами, щоб не попасти нам у тьму кромішню.(Мт 8:12) Через неї йому достатньо лише слова.(Мт8:8) З вірою у видужання сотник забажав помістити свого хворого слугу під свою покрівлю.(Мт 8:8)

Образ сотника- це зображення воїна у якого окрім обов’язку щось виконувати залишається вміння ще щось цінувати. Він міг би здобувати фортеці або укріплення, воднораз мав би захищати власні позиції. Щоб не стратити гідності воїна у нього окрім віри мали би бути любов і слово честі. Якщо віра необхідна для впевненості у власні сили, то любов не менш вартісна. Адже завдяки їй, знаємо чому захищаємо свою державу чи власний народ. Слово честі було присутнє у характері недільного сотника, інакше як би він довіряв словам Спасителя?

Зовсім недавно по телебаченні демонструвався фільм «Орел дев’ятого легіону». В основі фільму, історія батька і сина, що жили в римській імперії. Батько очолював дев’ятий легіон і разом з ним не повернувся із Британії. Для сина це спричинило ганьбу, адже орел як символ звитяги не був повернений у Рим. Син вирішує очистити добре ім’я свого батька як і усього свого роду. Задля цього він згідний загинути, але чесне ім’я роду повернути.

Можливо серед нас не усі такі сміливі як цей юнак або недільний сотник. Та окрім віри і любові слово честі є у пошані як у жінок так і у мужчин. Особливо тоді коли ми не боїмось щось визнати ,за когось поручитись, чи комусь довіритись. І так як цей сотник не був осміяний Христом, так і наша щирість не дозволить перемогти будь-які побоювання теперішнього віку.