Недільна євангелія присвячена притчі про виноградник. Драматичні події пов’язані з слугами та спадкоємцем мабуть підкреслюють служіння яким воно є і яким би воно мало бути .Не виникає сумніву ,що орендарі розуміють що це значить віддати належні плоди. Також  неминучість прибуття господаря стає самозрозумілим навіть після фатального кінця вірних виконавців його наказу. Та ось слова : «Від Господа це сталось і дивне воно в очах наших» - мабуть хоче підкреслити вибір єврейського народу, що йде в протиріч  місії Спасителя.

Що ж насправді для нас є важливо пам’ятати, що ми є слуги чи пам’ятати про плоди яких жадає від нас Бог? Митрополит Андрій Шептицький в одному із своїх повчань розмірковує над тим, що є краще бути мудрим жебраком чи глупим володарем? Святець переконує ,що мудрим жебраком і він бажав би бути, при цьому розуміючи як серед нашого народу цінується мудрість. Я не можу заперечити його переконанням і коли огляну історію своєї держави то бачу у ній більше служіння ніж панування над кимось. За рівнем економіки, інновації чи глобальних перетворень ми не можемо похизуватись.  Однак побожність та дбання про мудрість божу не маємо права відкидати. Переконаний, що Творцеві навіть малі плоди ми приносимо, бо ще не почули загрозливого засуду. Тому, через власну смиренність не відкидаймо дарів божих, але через них приносьмо належні плоди.