Ів. 1, 43-51 «Прийди та подивися» (Ів. 1, 46). Дорогі у Христі браття та сестри! У сьогоднішньому Євангелії Христос закликає кожного із нас до особливої дії у житті – до апостольства. Ось пройшов перший тиждень благодатного часу, в якому через покаяння та коліноприклонення людина мала роздумати над хресною жертвою нашого Спасителя. Відповідь Богові за Його спасаючу дію – бути апостолом у сьогоденні, виконувати з повною відповідальністю, силою та любов’ю свої християнські обов’язки, бути апостолом любові. Своїм особистим прикладом проповідувати Христа страждаючого та воскреслого, кожен у свій спосіб та на своєму місці.
Наш Спаситель є перший який виходить на зустріч людині, щоб її спасти. Не тільки іде на зустріч, але шукає нас: «…знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною». Так і в нашому житті, Христос завжди є перший який простягає свою руку на допомогу, нам лише залишається відповісти. Нашою відповіддю буде: найперше побачити те, що робить для нас Христос – підтримує та провадить до щастя, а по-друге – не залишатися на місці, пасивним, а іти та ділитися радістю від зустрічі з Богом з іншими. Подібно зробив Филип, пішов та розповів Натанаїлу, поділився радістю, розповів добру новину, став апостолом та благовісником. Тому наша зустріч з Христом не залишає нас байдужими, ми повинні стати дієві у проповіді Христа власним життям. Колись давно один мудрий пілігрим, мандрував світом, ішов повз чисте поле до храму. У полі він побачив трьох робітників. Пілігрим давно вже не стрічав нікого, і йому заманулося погомоніти з тими людьми. Він підійшов до робітників і, бажаючи запропонувати свою допомогу, звернувся до того, який найбільше втомився і виглядав незадоволеним, ба навіть злим. - Що ви тут робите? – спитав пілігрим. Робітник, брудний і втомлений, з неприхованою злістю у голосі відповів: - Хіба не бачиш, каміння волочу. Ця відповідь здивувала і засмутила пілігрима, і тоді він звернувся до другого працівника з тим самим питанням. Другий працівник на мить відволікся від роботи і байдуже сказав: - Хіба не бачиш? Гроші заробляють! Пілігрима чомусь не вдовольнила і друга відповідь, а він, як ми знаємо, був чоловіком мудрим. Тоді він підійшов до третього робітника і спитав те саме. Третій робітник спинився, відклав убік свій нехитрий інструмент і, піднісши очі до неба, тихо промовив: - Будую дорогу до храму. Кожен із нас віднайдений та покликаний Богом до нового життя, життя в любові та щасті. Кожен із нас скаже, що він християнин, але як по різному ми виконуємо цей Божий поклик. Хтось із втомою та незадоволенням, злістю, а хтось із байдужістю, але є такі серед нас, що виконують своє покликання тихо та з радістю. Виконання з повною відповідальністю, котре виходить із особистої зустрічі з Богом. Тому бажаю Вам, щоб цей Великий піст був часом зустрічі з Богом, глибокої внутрішньої переміни та особистого доброго прикладу – як апостола любові, апостола Ісуса Христа. о. Мар’ян Ільницький
|