Єв.; Мр. 15, 43 – 16, 8.

«Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого

Він воскрес, його нема тут» (Мр. 16, 6).

Христос Воскрес! Дорогі браття та сестри, в сьогоднішню неділю Христова Церква пригадує про важливих осіб-свідків Христового Воскресіння – жінок-мироносиць. Котрі перші побачили та від ангела почули про головну подію та центральну правду нашої віри, що Христос Воскрес! Вони стали також і першими проповідниками радісної новини, тим самим апостолам, котрі зі страху перед юдеями поховалися. Відважність жінок подарувала їм можливість першими пізнати радість Христового Воскресіння.

Відважності та сміливості у вірі, ось чого потребує сучасний світ та наша Україна. Впевнено голосити у цьому світі про те, що зробив для нас наш Бог і Спаситель – своїм особистим життям, тобто живим прикладом. Засвідчення Христа у своєму житті потребує певних жертв, на прикладі жінок-мироносиць, а також Йосифа з Арематеї – вони купили миро-олію, Йосиф полотно та новий гріб висічений у скелі, щоб поховати та намастити тіло Ісуса Христа, а друге подолали страх і небезпеку перед вороже наставленими людьми та вчинили конкретні дії. Чи ми вміємо у сучасному світі жертвувати – для Бога та ближнього?! Чи вміємо відважно та сміливо бути християнами?! Чи ми, стидаємося того хто ми є, не захищаємо нашу віру та Церкву у розмовах з нашим ближнім, боїмося, втікаємо та лякаємося визнати, що ми є християни!

«І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися» (Мр. 16, 8) Євангелист Марко оповідає про жінок – Марію Магдалину, Марію, мати Якова та Соломію (Мр. 16, 1). Святий апостол Лука розповідає, що Марія Магдалина, Йоанна і Марія, мати Якова, та інші жінки оповіли апостолам, що вони не знайшли Ісусового тіла, що два чоловіки сказали їм про Його воскресіння. (Лк. 24, 11). Подібно, і у нашому житті, одні сміливо свідчать про Христа-Спасителя, інші бояться та страхаються, а ще можливо і стидаються.

Тому, віра є для нас скарбом, котрим маємо тішитися та радіти показуючи іншим. Святі Отці говорять, що віра є найбагатшим джерелом щастя, особливо у важких обставинах нашого життя. Жінки-мироносиці опинилися у важкій ситуації де віра та Божа дія запевнили їх у щасливому майбутньому. Тому, ласка віри – це найбільше щастя, дочасне і вічне. Віра є даром від Бога, тож не забудьмо достойно Йому подякувати та не втратити її.