о. Марян Ільницький

Єв.; Ів. 9, 1- 38.

«Бог не вислухцє грішників,

коли ж хтось побожний і Його волю чинить, -

ось того Він слухає!» (Ів. 9, 31).

Христос Воскрес! Вже у перших рядках апостол та євангеліст Іван, дорогі браття та сестри, подає істину нашого життя, що Бог наш Спаситель Ісус Христос бачить та знає потреби та немочі кожного із нас. «Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого» (Ів. 9, 1). Наші фізичні немочі чи духовні, як чуємо, можуть бути наслідком гріхів – особисто наших або наших рідних, але також щоб діло Боже, ласка чи благодать проявилася у нашому житті (Пор. Ів. 9, 2-3).

Сліпота у житті людини може бути сліпотою не тільки тілесною, але у теперішній час це найперше сліпота духовна, котра потребує прозріння та часу щоб цей світ споглядати очима віри та любові. Тому, Христос наголошує: «І поки я у світі – я світло світу» (Ів. 9, 5), Він робить темряву нашого життя, світлом у напрямку до щастя, до Бога. Відкриває наші очі, зцілює, лікує, піднімає, допомагає подолати темряву гріх та смерті. Дає можливість по новому, по іншому подивитися на створений світ та на свого ближнього. Своїм особистим життям, прикладом проповідувати, що Бог зробив велике чудо, звільнив від рабства гріха, відкрив очі нашого серці на прийняття правди та Божої благодаті. Бо цей чоловік, сліпороджений, почав проповідувати та навчати юдейських законовчителів – став апостолом.

Чи ми є апостолами у теперішній час? Чи ми закриваємо очі на гріх, потураємо гріхові, нараджуємо, схвалюємо до гріха?!

В одній історії розповідається: «Я йшов у напрямку Тори, маленького села у Конго, - розповідав один місіонер. – Біля містка через річку Ярбу, посередині шляху, якийсь чоловік гукнув мені: Зупинись, отче! Він провів мене до своєї хати. Там я побачив стареньку жінку. Вона була прокажена. Чоловік сказав: Отче, цю знесилену жінку я знайшов посеред стежки. Вона ішла до вас. Долаючи довгий шлях, пообдирала руки та коліна!

Я сів біля неї: Отче, - сказала жінка, - я хочу прийти на вашу місію. В моєму селі мене вважають старою і прокаженою, кажуть, що я відьма. Тому я хочу до християн, бо вони дивляться на людину так, як дивиться на неї Бог».

Ми вміємо дивитися на нашого ближнього як Бог?!.. Амінь.