(Мт. 19:16-26)

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри, сьогоднішній євангельський уривок дає нам для роздумів тему багатства. Один багатий юнак прийшов до Ісуса з запитанням: «Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» (Мт. 19:16) Як бачимо бажання бути з Богом, стати щасливим у Божій любові не може замінити жодне багатство. Юнак запитує Спасителя: «Що мені робити?» У відповіді Ісуса бачимо, що Бог хоче від людини все. Юнак, який каже, що додержував заповіді, не помічає ближніх, які потребують його допомоги. Якщо хтось не бачить у своєму достатку можливості поділитися з іншими, значить він є рабом багатства. Багатим є не той хто багато має, а той хто багато дає. Гроші не є злом у своїй суті, але вони можуть довести людину до тяжких гріхів жадності і захланності.

            Юнак питається по вічне життя, яким є перебування у Божій любові. Щоб у вічності жити в Божій любові, потрібно її ще тут на землі пізнати, захотіти любити і бути з Богом. Божа любов – це любов дарування і допомоги. Людина, яка не бачить біди іншого, та не любить. Юнак про якого ми сьогодні чули у Євангелії любив речі більше ніж людей, а себе більше за інших, тому і обернувся спиною до Христа і відійшов засмучений.

            Один багатий підприємець зазнав великого горя - у нього згоріло все його підприємство. Ввечері, втомлений прийшовши додому, він сів за стіл і зажурився. До нього прибігла його маленька донечка і побачивши сум у татових очах запитала: «Тату, що сталося?». «Я все втратив, все», - відповів батько! «А як же я? Як же мама? Бог?» - з докором промовила донечка.

            Дуже часто, іноді навіть не помічаючи цього, людина може ставати рабом матеріальних статків. У декого багатство створює ілюзію начебто чим більше ти маєш грошей, тим ти вільніший і незалежніший ти є. Людина, яка так мислить стає скованою бажанням збагачення. Така людина стає егоїстом, бо маючи багато боїться це втратити і хоче нагромадити ще більше. Достатньо, для такої людини, це завжди трохи більше ніж є зараз.

            Зауважмо, що Ісус не сказав юнакові, що багатому неможливо ввійти в Царство Боже. Ісус промовив: «Тяжко». Пригадаймо собі Закхея, який був митарем, але це не завадило йому прийти до Бога, також Йосип з Ариматеї, як сказано в Святому Письмі був заможний чоловік. Багатство не є гріх, але воно має у собі небезпеку гріха. Як я з цим даром поступлю. До багатства потрібно відноситись як до дару: «Бог дав, Бог забрав» (Йов). Не обов’язково потрібно мати мільйон, щоб стати скупим. З іншого боку маючи мізерну зарплату можна бути щедрою людиною. За великий дар потрібно дати великий звіт.

            Мати Тереза з Калькути казала: «Чим вільніше наше серце від земного, тим сильніше ми відчуваємо чужий біль». Тому вчімося жити у Божій любові, щоб наші вчинки були сповнені цією любов’ю! Амінь.

о. Павло Заболітний