В основі євангельської розповіді  зображення царства Божого. Відносини між царем і підданими мають свої межі, що можуть мати наслідки навіть щодо власної сім’ї (Мт 18, 25).Терпіння товаришує милосердю, а ось нетерпеливість товаришує смутку (Мт 18 ,22,31). А висновок звучить як бажання, щоб Бог чинив нам так як ми це виконуємо через прощення іншим.(Мт 18,35)

 Зважаючи на на великий борг підданого (10 тисяч талантів), можемо лише уявити особу, яка через призму достатків могла бути могутнім володарем. Чим же вона могла займатись? Торгівля, будівництво, збір податків – ось неповний перелік зайнятості незнайомця. А у наш час як таку особу можна зрозуміти і виправдати? Хтось би сказав, що взяв занадто великий кредит, ще інший би дозволив би припустити, що бізнес не був такий успішний.

 А от що завадило першому боржнику збагнути можливість повернення боргу з боку співслуги? Як на мене, це аргументи які спотворюють уяву про інших. Доволі легко у сьогоденні обізвати іншого, тоді образливі вислови можуть стосуватись будь-яких хворіб людини (глухий, сліпий, дебіл) Іншим виміром спотворення є небажання применшити власний статус, який ми використовуємо у суспільстві. До прикладу, хтось із здивуванням нам дорікав ,що ми нічого не використовуємо через своє становище щодо маєтків, коштовностей .Якщо для євангельського багача була ще можливість побачити у вічі свого боржника, то тепер є легше використати такі механізми як виселення з будинку, підтасування документів які б унеможливлювали навіть розмови одне з одним.

 Отож саме наша уява дозволяє зрозуміти інших, їх підтримати, оцінити. Звичайно, завжди хочеться бути прощеним, особливо тоді коли поруч є Бог. Надіюсь, що царство Боже так можна унаслідувати  і відчути усі радості від перебування там.