Проповідь на 12 Неділю по Зісланні Святого Духа

Мт. 19:16-26

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри, сьогоднішній євангельський уривок дає нам для роздумів тему багатства. Один багатий юнак прийшов до Ісуса з запитанням: «Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» (Мт. 19:16) Як бачимо бажання бути з Богом, стати щасливим у Божій любові не може замінити жодне багатство. Юнак питається: «Що мені робити?» І у відповіді Ісуса бачимо, що Бог хоче від людини все. Бог, який може нам все дати, хоче від нас цілковитої віддачі. Співрозмовник Ісуса, який каже, що додержав заповіді, не помічає ближніх, які потребують допомоги.

Якщо хтось не бачить у своєму достатку можливості поділитися з іншими, значить він є рабом багатства. «Багатим є не той хто багато має, а той хто багато дає». Гроші не є злом у своїй суті, але вини можуть довести людину до тяжкого гріха жадності і захланності.

Юнак питається про вічне життя і можливо розуміє, що щасливою вічністю є перебування у Божій любові. Щоби у вічності жити в Божій любові, потрібно її ще тут на землі пізнати, захотіти любити і бути з Богом. Божа любов – це любов дарування, допомоги. Тому той, який не бачить біди іншого, той не любить. Юнак про якого ми сьогодні чули любив речі більше ніж людей, а себе більше за інших, тому і обернувся спиною до Христа і відійшов засмучений.

Один багатий підприємець зазнав великого горя. У нього згоріло все його підприємство і ввечері втомлений прийшовши додому, він сів за стіл і зажурився. До нього прибігла його маленька донечка і побачивши сум у татових очах запитала: «Тату, що трапилося»? «Я все втратив. Все!», - відповів батько. «А як же я? Як же ж мама? Бог?», - з подивом запитала донька.

Дуже часто людина навіть не помічаючи справжніх цінностей, стає рабом матеріальних статків. У декого багатство створює ілюзію начебто чим більше ти маєш грошей, тим більше ти вільний і незалежний. Особа, яка так мислить стає скованою бажанням збагачення. Людина стає егоїстом, бо маючи багато, боїться це втратити і хоче нагромадити ще більше. Спосіб мислення такої людини є такий: «Достатньо – це завжди трохи більше ніж є зараз».

Ісус не сказав, що багатому неможливо увійти в Царство Боже. Ісус сказав: «Тяжко». Пригадаймо собі Закхея, який був митарем, але це не завадило йому навернутися до Бога. Також Йосип з Ариматеї, як сказано у Святому Письмі «був заможний чоловік». Багатство не є гріхом, але воно несе у собі небезпеку упадку. Важливо як я цим даром скористаюся. До багатства потрібно відноситись як до дару. «Бог дав, Бог забрав» (Йов). Не обов’язково мати мільйони, щоб стати скупим. І на противагу до цього можна бути щедрою людиною маючи мізерну зарплату. Потрібно пам’ятати, що за великий дар потрібно буде здати великий звіт.

Мати Тереза казала: «Чим вільніше наше серце від земного, тим сильніше ми відчуваємо чужий біль». Тому вчімося жити у Божій любові, щоб наші вчинки були сповненими Господньою любов’ю і милосердям. Амінь.

Підготував: о. Павло Заболітний