Лк. 10: 25-37
Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри, сьогодні ми чули в
Євангелії глибоко-духовне внутрішнє питання кожної людини, яке пролунало з уст
юнака до Ісуса: «Що мені робити, щоб вічне життя осягнути?» (Лк. 10:25) Таке
питання лунає у серцях багатьох людей і сьогодні, бо кожен хто хоче вічного
життя з Богом у Царстві Небесному задумується над своєю дорогою до Бога. Як
дійти до радості життя з Богом думав і цей юнак?
Бог – це ціль нашого життя, але нажаль багато хто уявляє
собі дорогу до цієї цілі помилково легкою. Хтось може думати, що вічність є
йому чи їй гарантованою, бо дотримується усіх традицій, святкує всі свята, але
духовно не наповнює ці традиції і сама людина духовно не збагачується. Можливо,
навіть не бачачи цього, така людина падає вниз у прірву.
Христос говорить у сьогоднішньому Євангелії критерій за
яким можна перевірити свій духовний стан. Цим критерієм є любов! Любов до Бога
і до ближнього. Приклад любові до ближнього Спаситель наводить в особі
милосердного самарянина.
Цікаво, що чоловік який попав розбійникам у руки йде з
Єрусалиму до Єрихону. Єрусалим – уособлення Божої присутності, місце де
знаходився головний для євреїв храм. Єрихон натомість – уособлення гріха.
Образно можна сказати, що і людина, яка віддаляється від Бога є подібною до
того чоловіка, який ішов з Єрусалиму. Хто віддаляється від Бога, той потрапляє
розбійникам у руки. Розбійниками у духовному житті людини є пристрасті, спокуси
і гріхи. Милосердний самарянин є уособленням самого Христа, який нас лікує,
піднімає з колін гріха і огортає своєю любов’ю. Заїзд, який приймає подорожніх
є символом Церква, яка якраз і служить, навчає та освячує.
Тому в контексті сьогоднішнього Євангелія запитаймо кожен
самого себе, якою є наша любов? Якою є моя особиста любов? Де є ціль мого
життя? Чи доброю дорогою я йду до цієї цілі? Нехай відчуття Божої любові
зігріває наші серця до духовної боротьби і вірності Богові. Амінь.
о. Павло
Заболітний
|