У святий і Великий Вівторок ми згадуємо притчу про десять дів, бо цю притчу Господь розповідав Своїм учням,коли ввійшов у Єрусалим на страждання. Сама ж притча була звернена до юдеїв. Притчу ж про десять дів Він сказав, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до кінця. Бо Він багато говорив їм про дівоцтво і про скопців, та й завжди дівоцтво прославляється, бо воно насправді величне. Але щоб хто, боровся за неї, не нехтував іншими, насамперед милостинею, яка робить яскравим світильник дівоцтва. Святе Євангеліє розповідає цю притчу; і називає мудрими п'ятьох, які доклали до дівоцтва багато дорогого єлею милостині, а п'ятьох - нерозумними, бо хоча й вони мали дівоцтво, але милостиню - незрівнянно (меншу). Тому вони й нерозумні, що, виконавши більшу, залишили меншу, і нічим не відрізнялися від блудниць, бо були так само переможені через багатство, як ті - через плоть. Вночі цього життя, задрімали всі діви, тобто померли. Бо сон означає смерть і коли вони спали, опівночі пролунав крик, та ті, які взяли багато єлею, увійшли з нареченим відкритими дверима. Нерозумні, маючи недостатньо єлею, прокинувшись, шукали його. Мудрі ж хотіли дати, але не могли і перед тим як увійти сказали: «Щоб, бува і вам ,і нам вистарчило, підіть до продавців, тобто до бідних, і купіть»,- але марно, бо після смерті це неможливо. Як і про багатого і Лазаря відкриває Авраам, кажучи: «Не можливо перейти звідси туди». Однак нерозумні, прийшовши неосвіченими, так взивали, стукаючи в двері: «Господи! Господи! відчини нам» . Сам же Господь дає їм ту страшну відповідь.» Відійдіть, не знаю вас. Бо як ви можете побачити нареченого, не маючи приданого, тобто милостині?» Отже, для напоумлення притчу про десять дів представлено тут, а богоносні отці, наказують нам завжди пильнувати і бути готовими  до зустрічі із справжнім Нареченим,через  добрі справи, особливо милостиню, оскільки невідомий день і час кінця. Також  і  через Йосифа надавати перевагу  цнотливості , а  через смоківницю  завжди приносити духовний плід. Бо якщо хто робить одне, навіть і явно більше, та  нехтує іншим, головно милостинею - не входить з Христом у вічне упокоєння, але з соромом повертається назад. Нічого  бо немає більш сумного і ганебного, ніж дівоцтво,що  переможене жадобою до майна. Але, о Наречений, Христе, приєднай нас до мудрих дів і долучи до Твого обраного стада, і помилуй нас, нині , завжди і навіки віків. Амінь.