Святкуючи пам’ять святих ангелів прославляємо ці ангельські чини,які безперестанно служать Богові. Яка ж відмінність між ангелами і нами земними?

 Їм достатньо сил і поживи, щоб відчувати присутність Божого маєстату. А людина побачивши Бога, боїться, що помре.(Буття 3: 6)

 З легкістю розуміючи накази, вони спішать і до людини. А ми про них можемо згадати у молитві.

 Ми хоч подібні до них, але не маємо крил, щоб долати далекі відстані.

Можемо спілкуватись з цими неземними творіннями, ми можемо колись бути поруч у небі і навіть тут, на землі, з ними зустрітись, коли на це буде Божа воля.

  Та не всі бажання людські співпадають із ангельськими. Ось для Адама та Єви бажання бути у раю не було сповнене.(Буття 1: 24) Після упадку Ісусовою смертю було знову людині відкрито доступ до раю. А для сатани з його ангелами вже не має місця у небі.

Але шукаючи спільності з ангелами світла, можемо почувати себе поруч з Богом. Як і ангели можемо підносити свої молитви до Бога, як ангели можемо старанно виконувати Божу волю, як ангели можемо своїм відходом не опоганювати землю як це довершили мученики.

З іншого боку, роздумуючи над собою, можемо збагнути, що несемо щось святе у своїх смертних тілах. Так у російського письменника Льва Товстого є оповідання «Що живить людей?» У ньому ангел отримує відповіді на питання: Що є у людях? Чого не дано людям? Чим люди живі?

Не дано людині знати скільки потрібно людському тілу-турбуючись на весь рік людина не впевнена чи доживе до вечора. У людині є любов ,яка здатна турбуватись не лише за себе,а бути милосердною. Автор переконує, що хто в любові, той у Бозі .І це ще одна риса яка переконує нас у чому ми подібні до добрих ангелів.