Чи потрібно великих зусиль щоб Бог міг ввести нас у храм? Для пречистої Діви Марії такою допомогою стали її батьки Йоаким і Анна. Цей чудовий момент, що відбувся у трьохлітньому віці не був ані сфотографований, ані знятий на відео. То чому ж пам'ять про нього ми згадуємо з року в рік? Щось потрібно було залишити у цьому храмі, або своєю присутністю мати вплив на усіх нас.

   У богослужіннях цього свята її порівнюють із свічкою, яка не лише розвіяла темряву, але своєю святістю запалює усіх нас. Свічка нас вчить ще однієї речі. Вона є знаком дочасного життя і призначена на спалення. Її промінь є знаком віри, що живиться воском, тобто дочасним життям. Ми маємо усвідомити, що небо не призначене на зберігання свічок, але щоб промінь віри завжди палав у нашому житті (Ks.Edward Staniek «Kazania katechizmowe» str.119).

 В який спосіб Богородиця залишається у храмі? Вона була офірована і врешті сама жертвується, щоб стати господньою слугинею(Лк 1:38). Таке рішення є добре виплекане (вимолене) і усвідомлене. Для нас цей день може бути пожертвуваний їй, щоб бодай один день був офірований через неї.