Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри, сьогодні ми чули в
Євангелії глибоко-духовне внутрішнє питання кожної людини, яке пролунало з уст
юнака до Ісуса: «Що мені робити, щоб вічне життя осягнути?» (Лк. 10:25) Таке
питання лунає у серцях багатьох людей і сьогодні, бо кожен хто хоче вічного
життя з Богом у Царстві Небесному задумується над своєю дорогою до Бога. Як
дійти до радості життя з Богом думав і цей юнак?
Бог – це ціль нашого життя, але нажаль багато хто уявляє
собі дорогу до цієї цілі помилково легкою. Хтось може думати, що вічність є
йому чи їй гарантованою, бо дотримується усіх традицій, святкує всі свята, але
духовно не н
... Читати далі »
Чи
потрібно великих зусиль щоб Бог міг ввести нас у храм? Для пречистої Діви Марії
такою допомогою стали її батьки Йоаким і Анна. Цей чудовий момент, що відбувся у трьохлітньому
віці не був ані сфотографований,... Читати далі »
У сьогоднішньому євангелії, ми чуємо, що Ісус прибуває у Геразинський край який знаходився проти Галилеї. Вийшовши на берег, Ісус найперше зустрічає біснуватого чоловіка. Для ізраїльського народу людини котра була одержимою бісами, означало, що вона є грішною особою. Приводячи аналогію до нашого життя, Ісус, як справжній Бог і спаситель виходить на зустріч кожній людині, Він той
... Читати далі »
Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні ми чули цікаву і добре нам знану притчу про сіяча. Сам Христос дає нам її пояснення. Зерно – це Слово Боже, а грунт – це серце людини!
Зерно, яке впало край дороги – це серце людини, яка є жорстокою, а її серце є твердим до біди інших. Зерно, яке впало на камені – це серце людини, яка не вірить силі Божого Слова в часи випробувань. Сонце присвітить, тобто прийде біда і така людина впадає у відчай та безнадію. Зерно, яке впало між тернину – це серце людини, якій турботи життя заважають і не дають часу для Бога. Добрий грунт – це серце людини, яке відкрите для Божого Слова і відд
... Читати далі »
Дорогі браття
та сестри у Христі! Сьогоднішнє Євангелія розкриває для нас повноту любові до
ближнього. Сам Христос навчає цієї любові своїм словом та своїм життям,
показуючи, що це підсилу людині до виконання. Любов до ближнього розпочинається
з любові самого до себе: «І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так
само» (Лк. 6, 31). З такого розуміння любові мають вибудовуватися в людини
думки та вчинки. Та завжди перевіряючи свої діла, помисли, чи вони відповідають
біблійному твердженню.
Любити ворога,
це вийти поза власний егоїзм, побачити у кожній людині образ та подобу Божу та
гідно її пошанувати. Але щоб це
... Читати далі »
Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі брати і сестри сьогодні ми чули цікаве Євангеліє про чудо, яке здійснив Ісус. Апостоли послухавши Господа наловили дуже багато риби, хоча перед тим цілу ніч улову не було.
Можемо порівняти цей човен, у якому навчав Ісус, з нашим життям. Озеро – це світ у якому ми живемо. Човен – це наше життя. В цьому човні ми можемо бути самі, або можемо запросити Господа. Можемо дозволити проповідувати Йому з нашого човна, а це ми робимо тоді, коли засвідчуємо свою віру в Господа, показуючи в світі, що значить бути християнином. Люди дивляться на наш приклад добра і любові, і самі хочуть так чинити.
... Читати далі »
Описуючи
особу, ми часто подаємо її прикмети зв’язані
з працею,
вихованням чи родинними зв’язками. Така прив’язаність
до певних місць дозволяє нам зрозуміти де людина більше часу чи уваги залишає у
цьому світі. Позитивні прикмети в нашій уяві проходять як звичні. Старанний у
навчанні,
наполегливий у праці,... Читати далі »
Дорогі браття
та сестри у Христі! Господь наш Творець є щедрий до кожного кого покликав до
життя. Він роздає свої дари так як хоче та кому хоче, але нікого не обділяє,
тільки наділяє, винагороджує, зливає свої ласки на нас грішних – бо нас любить.
Притча про таланти, як будь яка інша притча Ісуса Христа навчає нас та
розповідає про Царство Небесне. Такими доступними прикладами, промовистими та
зрозумілими для кожного слухача – теперішнього та тодішнього. Аналогія яку
проводить наш Спаситель є близькою для кожної людини, бо урядувати
(господарювати) у більшій чи меншій мірі покликаний кожний. Тому Царство Боже
розпочинається тут і тепер, від нашого народження, тому здобувається сил
... Читати далі »